ТУБОКУРАРИНУ ХЛОРИД (Tubocurarini cloridum), (13aR,25aS)-9,19-дигідрокси-13Н-4,6:21,24-діетено-18,29-диметокси-1,14,14-триметил-2,3,13а,14,15,16,25,25а-октагідро-8,12-метено-1Н-[3′,2′:14,15]піридо[1,11-діоксациклоікоцено][2,3,4-ij]ізохіноліну гідрохлорид.
C37H42Cl2N2O6·5H2O Мол. м. 772
АФІ природного походження. Білий або ледь жовтий кристалічний порошок, розчинний у воді та етанолі, розчинах лугів, нерозчинний в ацетоні, діетиловому етері. Тпл —270 °С (з розкладом). Питоме оптичне обертання [α]D20 від +210° до +222°; рН 1% водного розчину від 4,0 до 6,0; УФ-спектр: λmax=280 нм (
=113–123) у 0,005% водному розчині; λmin=255 нм. Зберігають у щільно закупореному контейнері.
Ідентифікують за ІЧ- та УФ-спектрами поглинання субстанції; проводять реакції із заліза (III) хлоридом (зелене забарвлення, а після нагрівання на водяній бані — коричневе); меркурій (I) нітратом (червоне забарвлення); із загальноалколоїдними осаджувальними реактивами, реакцію на хлориди. Кількісно визначають шляхом вимірювання оптичної густини водного розчину (25 мг в 500,0 мл) при λmax=280 нм, паралельно проводять контрольний дослід з розчином ФСЗ Т.х.
Фармакологічна група. М03А А02 — недеполяризуючі міорелаксанти периферичної дії.
Фармакологічні ефекти. Релаксація скелетних м’язів.
Застосування. В анестезіології для послаблення скелетних м’язів; у травматології — репозиція уламків, вправлення складних вивихів, для запобігання травматичним ушкодженням при терапії електрошоком, правець.
Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.